Поиск
Центр защиты прав граждан Воронеж

Центр защиты прав граждан Воронеж

Подписчики: 182 подписчиков
ID: 114979043

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

vrnsr

Логово Volka & Dиkoй. Волк пытается рисовать волков, фурри, пони и т.д. в общем сходит с ума.
Дикая рисует на бумаге все что в голову придет (на планшете рисует редко).

Логово Volka & Dиkoй

artic soul| портреты собак и кошек на заказ. Рисую на заказ портреты любых животных, диких, домашних, рыб, животных вместе с людьми, возможно обсудить портрет человека.
Так же будут готовые картины к покупке 🤍
Для заказа рисунка обращаться в сообщения группы! Или в контакты «Евгения Лисова».

artic soul| портреты собак и кошек на заказ

█Д.М.М█ 16+. Привет
Я Маха/Мох/Мышь, а это мой дикий мир⭐
Я немного рисую, немного крафчу и по большей части задрочу в игры👌
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥
FA: https://www.furaffinity.net/user/xrikox/
DA: https://www.deviantart.com/dikayamaxa
YCH.Commishes:https://ych.commishes.com/user/RIK0/
YCH.art: https://ych.art/user/riko
Instagram: https://www.instagram.com/dikiy_mox/
VK: https://vk.com/dikiy_mox_resuet
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥
АртСосатус:
Трейды- да (ЛС группы)💕
Коллабы- МБ👌
Коммишки- Только ючи🦖
Реквесты- следите за стеной или отправьте перса в соответствуещее обсуждение
(☞ﾟヮﾟ)☞

█Д.М.М█ 16+

• OhHiDoggy•. Дико флексю, рисую классно (наверно)

• OhHiDoggy•

Тростянеччина. Ця Група була створена для жителів Тростянеччини
Увага іде набір в адміністрацію спільноти, потрібні:Замісник Головного Адміністратора, Модератор для роботи з новинами, а також можливий Замісник Головного Модератора
Правила Спільноти:
1.Не ображати користувачів групи, не вживати нецензурних вислівів.
2.Не рекламувати інші групи,сайти,форуми и т.п без згоди Адміністрації.
Про Тростянеччину:
І.Історична довідка
На карті сучасної Вінниччини обриси Тростянецького району нагадують крилатого птаха в польоті, а серце його – Тростянець. Дані археологічних розкопок підтверджують, що вперше територію району заселяли племена в період неоліту (8-4 тис. років до н.е.). Пізніше тут з’являються поселення трипільської культури (3 тис. років до н.е.), поселення Черняхівської культури (урочище Дубина, 3-4 ст. до н.е.), поселення ранньослов’янської культури – 3 км на північний захід від селища (5-6 ст. до н.е.).
Черепки глиняного посуду знайдено при розкопках поселення ХІІ століття на „Половичі”. Характерною рисою цього періоду був перехід до відтворюючих форм господарства–землеробства та скотарства. Пізніше в цих місцях селились племена уличів, чия територія проживання межувала з диким Полем.
Наші предки вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Земля оброблялась кістяною сохою. Тягловою силою були бики. Високою була і культура.
Після татаро-монгольського нашестя наш край обезлюднів, пізніше знову став заселятись.
Перша документальна згадка про Тростянець датується 1598 роком. За переказами, стародавнє поселення існувало і раніше, лежало на південний захід від сучасного, але його пограбували і спалили дощенту. Згодом люди осіли на теперішньому місці, в долині річки Тростянець. Новому поселенню спочатку дали назву Адамгород, але згодом повернули стару назву, очевидно від слів «Тростина», «трясовина», бо місцевість у долині була заболочена, густо вкрита очеретом. Через село пролягав відомий Шпаків тракт, що сполучав північно-західні райони України з узбережжям Чорного моря. 29 разів цією дорогою робили набіги на Тростянець загони турків і татар; - жителі поселення рятувались від них у катакомбах.
У першій половині ХVІІ ст. Тростянець багато разів переходив від одного власника до іншого (магнатів Вишневецьких, Потоцьких, Сабанських) мешканці його були кріпаками. Поміщицький гніт призводив до втечі кріпаків з маєтку, чимало з них брали участь у визвольній війні українського народу проти польської шляхти (1648-1654 рр.).
Неподалік містечка відбувались запеклі бої. 22-23 травня 1652 року під Батогом (нині с.Четвертинівка) українські козаки під проводом гетьмана Богдана Хмельницького розгромили 30-тисячне військо польської шляхти, очолюване коронним гетьманом Речі Посполитої Мартином Калиновським. 1649 року Тростянець увійшов до складу Брацлавського полку; за Андрусівським перемир’ям він залишився за Польщею і увійшов до складу Російської імперії аж 1793 року. З 1797 року, згідно з новим адміністративним поділом, містечко увійшло до Брацлавського повіту Подільської губернії. З 90-х років ХVІІІ ст. в містечку діяли два винокурні заводи, один з яких в 1864 році було переобладнано для виробництва спирту з меляси. 1834 р. став до ладу цукровий завод Потоцького, пізніше збудували млин, олійню, крупорушку. У 1840 році Тростянець з навколишніми селами, які становили родовий маєток графа Потоцького, було закладено в Петербурзьку опікунську раду.
1884 року до містечка від залізничної станції Демківка провели залізничну колію. Були в Тростянці друкарня та палітурна майстерня.
У кінці ХІХ століття в Тростянці (з передмістями Витягайлівкою та Качурівкою) мешкало 3338 православних, 78 католиків, 3 сектанти-розкольники, 1573 євреї – всього 5052 чол. Тут було волосне управління, поштово-телеграфна контора. Функціонували міська лікарня та лікарня при цукровому заводі. Діяли дві церковно-парафіяльні школи, двокласне училище при цукровому заводі.

Тростянеччина