Тростянеччина

Описание

Ця Група була створена для жителів Тростянеччини Увага іде набір в адміністрацію спільноти, потрібні:Замісник Головного Адміністратора, Модератор для роботи з новинами, а також можливий Замісник Головного Модератора Правила Спільноти: 1.Не ображати користувачів групи, не вживати нецензурних вислівів. 2.Не рекламувати інші групи,сайти,форуми и т.п без згоди Адміністрації. Про Тростянеччину: І.Історична довідка На карті сучасної Вінниччини обриси Тростянецького району нагадують крилатого птаха в польоті, а серце його – Тростянець. Дані археологічних розкопок підтверджують, що вперше територію району заселяли племена в період неоліту (8-4 тис. років до н.е.). Пізніше тут з’являються поселення трипільської культури (3 тис. років до н.е.), поселення Черняхівської культури (урочище Дубина, 3-4 ст. до н.е.), поселення ранньослов’янської культури – 3 км на північний захід від селища (5-6 ст. до н.е.). Черепки глиняного посуду знайдено при розкопках поселення ХІІ століття на „Половичі”. Характерною рисою цього періоду був перехід до відтворюючих форм господарства–землеробства та скотарства. Пізніше в цих місцях селились племена уличів, чия територія проживання межувала з диким Полем. Наші предки вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Земля оброблялась кістяною сохою. Тягловою силою були бики. Високою була і культура. Після татаро-монгольського нашестя наш край обезлюднів, пізніше знову став заселятись. Перша документальна згадка про Тростянець датується 1598 роком. За переказами, стародавнє поселення існувало і раніше, лежало на південний захід від сучасного, але його пограбували і спалили дощенту. Згодом люди осіли на теперішньому місці, в долині річки Тростянець. Новому поселенню спочатку дали назву Адамгород, але згодом повернули стару назву, очевидно від слів «Тростина», «трясовина», бо місцевість у долині була заболочена, густо вкрита очеретом. Через село пролягав відомий Шпаків тракт, що сполучав північно-західні райони України з узбережжям Чорного моря. 29 разів цією дорогою робили набіги на Тростянець загони турків і татар; - жителі поселення рятувались від них у катакомбах. У першій половині ХVІІ ст. Тростянець багато разів переходив від одного власника до іншого (магнатів Вишневецьких, Потоцьких, Сабанських) мешканці його були кріпаками. Поміщицький гніт призводив до втечі кріпаків з маєтку, чимало з них брали участь у визвольній війні українського народу проти польської шляхти (1648-1654 рр.). Неподалік містечка відбувались запеклі бої. 22-23 травня 1652 року під Батогом (нині с.Четвертинівка) українські козаки під проводом гетьмана Богдана Хмельницького розгромили 30-тисячне військо польської шляхти, очолюване коронним гетьманом Речі Посполитої Мартином Калиновським. 1649 року Тростянець увійшов до складу Брацлавського полку; за Андрусівським перемир’ям він залишився за Польщею і увійшов до складу Російської імперії аж 1793 року. З 1797 року, згідно з новим адміністративним поділом, містечко увійшло до Брацлавського повіту Подільської губернії. З 90-х років ХVІІІ ст. в містечку діяли два винокурні заводи, один з яких в 1864 році було переобладнано для виробництва спирту з меляси. 1834 р. став до ладу цукровий завод Потоцького, пізніше збудували млин, олійню, крупорушку. У 1840 році Тростянець з навколишніми селами, які становили родовий маєток графа Потоцького, було закладено в Петербурзьку опікунську раду. 1884 року до містечка від залізничної станції Демківка провели залізничну колію. Були в Тростянці друкарня та палітурна майстерня. У кінці ХІХ століття в Тростянці (з передмістями Витягайлівкою та Качурівкою) мешкало 3338 православних, 78 католиків, 3 сектанти-розкольники, 1573 євреї – всього 5052 чол. Тут було волосне управління, поштово-телеграфна контора. Функціонували міська лікарня та лікарня при цукровому заводі. Діяли дві церковно-парафіяльні школи, двокласне училище при цукровому заводі.