Поиск
Новости Конфы

Новости Конфы

Подписчики: 14 подписчиков
ID: 109120986

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

konfabar2

гр. ЭБК - 22 СаМаЯ КлЁвАя ГрУппА!!! ёууу!И одна единая семья!. Мы такие какие мы есть - чёткие ПаЦаНы с района!
А еще мы одна единая семья!
Дарья Тимошенко-политик нашей семьи и наша прародительница,только не догадывается кто ей в этом помог.история нашей семьи об этом умалчивает!
она прородила Викторию(Викторино) и Альксандру(Шамиль),после чего вышла замуж за Шамиля,и стала его второй женой.
Шамиль сын политика и еще кого то.
Его первая жена Наталья Чижова(нататусик) родили единственную дочь Ольгу(гульчитай)
но к сожалению Нататусик и Шамиль расстались(
Викторин он же брат Шамиля и Муж его дочери Гульчитай(это объясняется тем что шамиль так любит свою дочь ,что он решил выдать замуж ее за Викторина)
Ранее Викторин был женат на Кире(зойка....большой список имен она просто великая мошенница и всегда скрывается;)(кир,не обижайся)
У них родилась прекрасная дочь Женюсик - Писюсик-первая дочь Викторина.
Позже ему 2 -я жена родила 3 -х детей и 2-х еще они усыновили.
Близняшки Елена(мальвина)и Ольга(хуанита)
и любимчик сын Педро.
и приемные света (хуан)
и вера (Хуанна)Ну и конечно не обойтись без загадки нашей семьи Дарья Печенки (калипсе)(сори если не правильно)Мать Зойки.она женщина укротительница,не один человек ей не скажет поперек ни слова,но даже никто не догадывается что ее хобби собирать ромашки и вязать носочки, и то что она дикая фанатка певицы максим!вот такая она могущественная женщина Гордость нашей семьи!
И конечно нельзя не упомянуть про нашу сиротку Танюшу! Она великолепно рисует, спасибо ей за новогоднюю газету! :)
Вот Такая у нас Любящая Семья))

гр. ЭБК - 22 СаМаЯ КлЁвАя ГрУппА!!! ёууу!И одна единая семья!

дикий пэрсик. я типо тут рисую. вот.

дикий пэрсик

VOICE. Початком руху є фестиваль Підкамінь 2008, де тоді ще зовсім чужі люди Назар (Назик) та Рома познайомились, де ще разом божевільно відривались під... ЛСД?.. та ні, ви геть недооцінюєте Міська Барбару, якщо так подумали! Та якщо ви попросите назвати одну їхню найспільнішу рису, окрім того, що обидва гітариста, то це явно буде упертість))
По тому ж таки фесті думки безпосереднньо про створення рок гурту з'явились чи то з нізвідки чи то просто повстали в обох з мрій - історія замовчує)
Далі... А далі численні репетиції у цих двох з акустиками, потім спроби зібрати людей, чи прилинути до когось... все це досвід і маячня... одним словом, довго продовжувались блукання... аж до того часу, як гурт увінчала своїм приходом Настя (вокал). Гарний голос та дар до написання текстів пісень задовільнив обох і вердикт був однозначним: залишити її в себе поки хто інший не взяв))
Варто згадати нашу тимчасову маленьку басистку Квіточку, яка завжди про все говорила правду )))
Наступними були обидва з ритм-секції Володимир (Ян) та Андрій. З великим та багатим життєвим досвідом Ян добавив свої ще 5 струн до двох інших гітар, які ВІДЧУТНО покращили звучання і вже будучи впятьох
розпочались репетиції гурту у Львівських репетиційках ...
Недовго склад перебув без змін... з гурту йде ударник Андрій (як то кажуть поглядами не в одну сторону стріляли), його замінив Назар (ZioMa), який вдало завершив і довершив гурт своїми віртуозними посмішкою та вмінням стукати! :) По його приходу офіційною базою гурту стала Старушка. Любимо тебе, мала!
Жахлива новина 26 жовтня, невдовзі після просто суперово відіграного концерту, вдарила по нервах гурту... особливо по нервах Насті (ревіла весь вечір і не можу повірити досі)... Два Назари покинули гурт за власним бажанням.
Гурт VOICE не здається і намагається пережити цю невеличку трагедію... Ми будемо жити!!! І грати !!!!!
٠ 3 червня 2009 - перший виступ гурту (доброчинний (доброякісний))) концерт Молодь проти)
٠ 5 червня 2009 - участь у програмі 12 каналу Вечірній простір (інтервю та акустично зіграна одна з пісень)
٠ 10 липня 2009 - фестиваль Дикий мед (участь, перший оупен ейр)
٠ 3 вересня 2009 - фестиваль Level Up
(вокалістка - ахтунг фестивалю:)
٠ 17 жовтня 2009 - концерт Не як все
(прітті флай фор а вайт гай)
P.S. великий ДЯКС Тарантасу та ATO! за все що для нас зробили і що в нас вірили!!!
далі буде...

КОНОПЛІ да їх застосування. Господарське значення. Коноплі забезпечують потреби народного господарства у волокні та олії. Волокно конопель, якого в сухих стеблах міститься 18 — 23 %, є досить міцним і стійким проти гниття при тривалому перебуванні під водою. Із довгого волокна виробляють морські й річкові канати, шнури; із короткого — вірьовки, снопов'язальні та пакувальні шпагати, а також грубі тканини — брезент, парусину, полотно, мішковину та ін. Кострицю використовують для виробництва паперу, теплоізоляційних плит, костроплит для меблів, целюлози, пластмаси, на паливо.
Насіння конопель містить 30 — 35 % швидковисихаючої олії (йодне число 140 - 165), яке широко використовується в лакофарбовій промисловості та виробництві оліфи й мила. Конопляна олія є також цінним продуктом харчування. Її використовують у їжу, для виготовлення консервів, кондитерських виробів.
Конопляна макуха, у складі якої міститься до 7 - 10 % жиру та 25 — 30 % білка, є цінним концентрованим кормом для худоби, особливо молочних корів. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну прирівнюється до 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі, що свідчить про її високу кормову поживність.
Достовірних даних про походження культури конопель та їх вік немає. Перші повідомлення про них є в індійських літописах за 900 — 800 рр. до н. е. В Індії їх вирощували спочатку як лікарські рослини, пізніше — як прядивні. Є також свідчення, що за 500 р. до н. е. коноплі культивувалися в Китаї. На території Росії вони з'явилися в ІХ ст., а в XVI ст. їх волокно стало важливою частиною російського експорту в інші країни. У європейських країнах історія конопель бере свій початок з XVI ст. Із зарубіжних країн коноплі найпоширеніші нині в Індії та Китаї, з європейських — в Італії, Франції, Югославії, Угорщині, Польщі.
Не так давно (1956 — 1960 рр.) перше місце у світі за посівними площами конопель (понад 600 тис. га) посідала Росія. В останні роки вони скоротилися до 60 — 100 тис. га, що пояснюється різким збільшенням виробництва синтетичного волокна. Особливо інтенсивно скорочувалися посівні площі конопель в Україні — з 160 тис. га в 1956 р. до 11 тис. га у 1990 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Вихід волокна конопель при дотриманні належної технології становить 10 — 12 ц/га.
Морфобіологічні та екологічні особливості. Коноплі належать до родини коноплеві (Cannabinaceae), яка об'єднує три самостійних види: коноплі звичайні, або посівні (Cannabis sativa L.), які вирощують на волокно й насіння; коноплі індійські (Cannabis indica Lam.), з листя яких синтезують для потреб медицини наркотичні речовини (гашиш), та коноплі-засмічувачі (Cannabis ruderalis Janisch.), які трапляються на полях Сибіру, Середньої Азії, Поволжя в дикому стані і як бур'ян засмічують посіви культурних конопель. У державах СНД, в тому числі в Україні, виробниче значення мають коноплі звичайні, або посівні, — дводомні роздільностатеві рослини, у яких чоловічі квітки розміщуються на одних рослинах, жіночі — на інших (рис. 73). Рослини з чоловічими квітками дістали назву плосконі, з жіночими — матірки. Плоскінь на відміну від ма-тірки достигає на 30 — 45 днів раніше, що створює труднощі при збиранні конопель на волокно й насіння. Це спонукало селекціонерів на виведення однодомних конопель, які достигають одночасно й сорти яких широко впроваджені у виробництво.
Найціннішою господарською частиною конопель є їх волокнисті стебла — важлива сировина для виробництва волокна. Останнє утворюється в коровій частині стебла у вигляді волокнистих (луб'яних) пучків на периферії камбіального кільця. Волокнисті пучки зовнішнього кільця (первинний луб) складаються з довгих еластичних елементарних волоконець завдовжки до 35 — 50 мм, міцно склеєних між собою. Вони є основною сировиною виробництва високоякісного довгого конопляного волокна. Пучки внутрішнього кільця (вторинний луб) утворюються з корот

КОНОПЛІ да їх застосування

Тростянеччина. Ця Група була створена для жителів Тростянеччини
Увага іде набір в адміністрацію спільноти, потрібні:Замісник Головного Адміністратора, Модератор для роботи з новинами, а також можливий Замісник Головного Модератора
Правила Спільноти:
1.Не ображати користувачів групи, не вживати нецензурних вислівів.
2.Не рекламувати інші групи,сайти,форуми и т.п без згоди Адміністрації.
Про Тростянеччину:
І.Історична довідка
На карті сучасної Вінниччини обриси Тростянецького району нагадують крилатого птаха в польоті, а серце його – Тростянець. Дані археологічних розкопок підтверджують, що вперше територію району заселяли племена в період неоліту (8-4 тис. років до н.е.). Пізніше тут з’являються поселення трипільської культури (3 тис. років до н.е.), поселення Черняхівської культури (урочище Дубина, 3-4 ст. до н.е.), поселення ранньослов’янської культури – 3 км на північний захід від селища (5-6 ст. до н.е.).
Черепки глиняного посуду знайдено при розкопках поселення ХІІ століття на „Половичі”. Характерною рисою цього періоду був перехід до відтворюючих форм господарства–землеробства та скотарства. Пізніше в цих місцях селились племена уличів, чия територія проживання межувала з диким Полем.
Наші предки вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Земля оброблялась кістяною сохою. Тягловою силою були бики. Високою була і культура.
Після татаро-монгольського нашестя наш край обезлюднів, пізніше знову став заселятись.
Перша документальна згадка про Тростянець датується 1598 роком. За переказами, стародавнє поселення існувало і раніше, лежало на південний захід від сучасного, але його пограбували і спалили дощенту. Згодом люди осіли на теперішньому місці, в долині річки Тростянець. Новому поселенню спочатку дали назву Адамгород, але згодом повернули стару назву, очевидно від слів «Тростина», «трясовина», бо місцевість у долині була заболочена, густо вкрита очеретом. Через село пролягав відомий Шпаків тракт, що сполучав північно-західні райони України з узбережжям Чорного моря. 29 разів цією дорогою робили набіги на Тростянець загони турків і татар; - жителі поселення рятувались від них у катакомбах.
У першій половині ХVІІ ст. Тростянець багато разів переходив від одного власника до іншого (магнатів Вишневецьких, Потоцьких, Сабанських) мешканці його були кріпаками. Поміщицький гніт призводив до втечі кріпаків з маєтку, чимало з них брали участь у визвольній війні українського народу проти польської шляхти (1648-1654 рр.).
Неподалік містечка відбувались запеклі бої. 22-23 травня 1652 року під Батогом (нині с.Четвертинівка) українські козаки під проводом гетьмана Богдана Хмельницького розгромили 30-тисячне військо польської шляхти, очолюване коронним гетьманом Речі Посполитої Мартином Калиновським. 1649 року Тростянець увійшов до складу Брацлавського полку; за Андрусівським перемир’ям він залишився за Польщею і увійшов до складу Російської імперії аж 1793 року. З 1797 року, згідно з новим адміністративним поділом, містечко увійшло до Брацлавського повіту Подільської губернії. З 90-х років ХVІІІ ст. в містечку діяли два винокурні заводи, один з яких в 1864 році було переобладнано для виробництва спирту з меляси. 1834 р. став до ладу цукровий завод Потоцького, пізніше збудували млин, олійню, крупорушку. У 1840 році Тростянець з навколишніми селами, які становили родовий маєток графа Потоцького, було закладено в Петербурзьку опікунську раду.
1884 року до містечка від залізничної станції Демківка провели залізничну колію. Були в Тростянці друкарня та палітурна майстерня.
У кінці ХІХ століття в Тростянці (з передмістями Витягайлівкою та Качурівкою) мешкало 3338 православних, 78 католиків, 3 сектанти-розкольники, 1573 євреї – всього 5052 чол. Тут було волосне управління, поштово-телеграфна контора. Функціонували міська лікарня та лікарня при цукровому заводі. Діяли дві церковно-парафіяльні школи, двокласне училище при цукровому заводі.

Тростянеччина