Описание
European integration of Ukraine
The European Union (EU) is a political and economic community of twenty-seven member states, located primarily in Europe. It was established in 1993 by the Treaty of Maastricht, adding new areas of policy to the existing European Community. With almost 500 million citizens, the EU combined generates an estimated 30% share of the world's nominal gross domestic product (US$16.6 trillion) in 2007.[2]
The EU has developed a single market through a standardised system of laws which apply in all member states, guaranteeing the freedom of movement of people, goods, services and capital.[3] It maintains a common trade policy, agricultural and fisheries policies, and a regional development policy.[4] Fifteen member states have adopted a common currency, the euro. It has developed a role in foreign policy, representing its members in the World Trade Organization, at G8 summits and at the United Nations. Twenty-one EU countries are members of NATO. It has developed a role in justice and home affairs, including the abolition of passport control between many member states under the Schengen Agreement.[5]
EU operation is a hybrid of intergovernmentalism and supranationalism. In certain areas it depends upon agreement between the member states. However, it also has supranational bodies, able to make decisions without the agreement of members. Important institutions and bodies of the EU include the European Commission, the European Parliament, the Council of the European Union, the European Council, the European Court of Justice and the European Central Bank. EU citizens elect the Parliament every five years.
The EU traces its origins to the European Coal and Steel Community formed among six countries in 1951 and the Treaty of Rome in 1957. Since then the EU has grown in size through the accession of new member states and has increased its powers by the addition of new policy areas to its remit. The Treaty of Lisbon signed in December 2007 is intended to amend the existing treaties to update the political and legal structure of the union, if
Подальше розширення
Хорватія розпочала переговори у жовтні 2005 року. У червні 2006 р. чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС 2010 року (заява про вступ надійшла 21 лютого 2003 р.).
з 14 квітня 1987 р. Туреччина є офіційним кандидатом (англ. Applicant country, candidate country) на вступ до ЄС. Європейські амбіції Туреччини сягають 1963 року, коли у Анкарі було укладено відповідну угоду. Офіційно, попередні переговори розпочалися у жовтні 2005-го року. Однак аналітики прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015-му році. Туреччина має здійснити деякі необхідні соціальні і економічні реформи. Інша проблема те, що лише 3 % території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формально, відповідно до Копенгаґенських критеріїв географічних вимог немає.
Македонія отримала офіційний статус кандидата у грудні 2005 року.
Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу. Однак через ті чи інші причини (зокрема, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами. Однак ці країни є членами єдиної економічної зони ЄС без набуття членства.
Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія офіційно визнані потенційними кандидатами.
