Поиск
отборный круг людей школы 39

отборный круг людей школы 39

Подписчики: 10 подписчиков
ID: 17198831

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club17198831

Описание

Сообщество, в котором встречаются друзья и проводят классно время.

Дышу тобой.©. Любите тех, кто рисует на вашем лице улыбку.©
Задело — за дело. И дико мне — иди ко мне. Покалечилась — пока лечилась. Мы женаты — мы же на ты.©
В этом твоя проблема. Ты не хочешь влюбиться по-настоящему. Ты хочешь влюбиться как в кино.©
Надо бы подумать не о том, чего у тебя нет, а о том, что у тебя есть.©
помириться первому - это не унижение, а лучшая черта человека.©

Дышу тобой.©

#_# Art by Mary Shaz #_#. Добрый день, товарищи! Добро пожаловать в группу творчества Мэри Шац (Mary Shaz)!Я всегда рада вас видеть! Вступайте в мою группу и не стесняйтесь!
Я художник, конечно, не опытный, но кое-какие секреты мастерства знаю.( :) ) Рисую я в основном животных. Обсолютно любых, но не обещаю,что получится хорошо))
Итак, мои персонажи:
+Тера-д/р 27.08.
+Арт-д/р 17.03
+Мэри-д/р 25.06
+Митя-д/р 02.02
+Дэниэл-д/р 05.08
+Луис-д/р 20.02
+Норд-д/р 15.05
+Дик-д/р 10.01
+Майкл -д/р 21.12

#_# Art by Mary Shaz #_#

~黑糖~ |Ded|. 🐭💖
Человек настроение
рисую когда могу и хочу, тугодум, все делается максимально медленно.
Прочитай обязательно правила в обсуждениях.
(на данный момент я испытываю дикий кринж и стыд за свое творчество )

Поле дикого риса. Мои работы, типа блога, хз, наверно ещё в телеге что нибудь сделаю.
Попытаюсь вести нормально, но посмотрим.

Поле дикого риса

удалите группу. Знаєш, морозитись вічно це не для мене. Тим більше ти цього не заслуговуєш.Можливо після цього листа ти взагалі мене зненавидиш (якщо ще досі це почуття не переповнило тебе), але я хочу щоб ти знав правду. Вже довший час поспіль, перед сном і взагалі від того що немає, що робити я намагаюсь сформулювати для тебе хоч якесь пояснення моєї ганебної поведінки та аморального вчинку щодо тебе. Направду, мені важко, а ще більше ускладнює завдання повна відсутність бажання пояснювати те, що відчуваю далеко всередині себе. Зовсім не хочеться знову і знову повертатись до подій тої «триклятої» суботи ( краще б її взагалі навіки стерло з моєї пам’яті) . А ще більше не хочеться ворушити те, що я так старанно і безрезультатно поховала (чи лише хотіла так думати) в собі.Добре почну, бо і так чудово розумію, що від цих виправдань легше не стане ні мені ні тобі.Уяви, що ти сильно когось кохаєш….Місяць, пів року, рік….. Для мене це – ВІЧНІСТЬ.Безнадійно і абсолютно без відповіді. Ти навіть не маєш шансів сказати в кохані очі те дурне сакраментальне «люблю». Періодичне (раз в тиждень чи місяць) споглядання об’єкту твоїх бажань закінчується диким скрипінням зубів, награним пофігізмом і нестерпним розумінням того, що «нє сложилось». Через деякий час, ти здавалося б вже майже ігноруєш будь-які пориви свого затравленого серця і починаєш хоч якось жити своїм (насправді вигаданим і в когось позиченим) життям і ТИЦЬ…Доля скидає вас докупи як старі нікому не потрібні спогади і відбувається щось непередбачуване. Можливо ти здогадався про кого йдеться і хто герої цієї дурнуватої, але нажаль правдивої історії. Майже твоя копія. Те ж ім’я, що діє на мене на якомусь підсвідомому рівні (завдяки котрому ми і познайомились). Та ж зачіска, очі, але…..Він був єдиним чоловіком у моєму житті, котрий чудово обходився і без мене, а це було для мене нестерпним.Як так? Я для нього все, а він «дякую, могла б і не робити цього». Я відчувала «хребтом» його присутність. Вловлювала його заплутані думки, по дитячому кумедному личку я читала його мінливий настрій. Але все це для нього було непотрібним. ЙОМУ НЕПОТРІБНА БУЛА НАВІТЬ Я!Здається перший (чи тисячний з огляду на стару як світ історію наших стосунків) крок зробити так само легко як запалити сірник... і що далі? Дивитись як він розгоряється в неконтрольоване ніким полум’я, яке врешті поглине мою легкозаймисту натуру? Потім може бути надто пізно і я вже не позбудусь його фантому довіку. Отака історія. А ти… Вибач якщо зможеш, але за той час, поки я його не бачила, мені здалось, що я знайшла когось набагато кращого. І що це «ТЕ МОЄ» яке я так довго шукала, через яке я стільки витерпіла і яке я по праву заслужила.Нажаль лише одна ніч з собою наодинці (для цього навіть не потрібно було його писутності) безжально відкрила мені очі. Мені набридло брехати собі та переконувати власне серце, що я сильна і Він в минулому, далекому і безповоротному. Він тут. Був, є і буде, принаймні поки ми обоє не поставимо крапку над «і» і не зрозуміємо для себе, що ж саме нас так шалено притягує докупи. Так, зізнаюсь чесно ти мені дико подобався і певний час я не уявляла свого життя без тебе ( при цьому я абсолютно забула його). Але тепер я розумію, що я просто-напросто шукала в тобі риси коханої людини. І іноді я їх там знаходила Але... ОДНА НІЧ.Звичайно він як і завжди зник з мого життя, залишивши після себе суцільні розчарування, відкриту (вже загоєну) рану і самовпевнену обіцянку зустрітись через «рік-два-п’ять» для остаточного з’ясування цих «тупикових» стосунків.Ти знаєш, зараз мені взагалі ніяк. Я зрозуміла, що ніколи з ним не буду ( бо не зможу, це розтопче моє «Я»), а повертатись до тебе не хочу. Бо це вже не те. Я не змогла б брехати тобі, що нічого не сталось, а ти б мучився тим, що я не така, як колись.

удалите группу